Калькулятор співвідношення талії та стегон

WHR вимірює розподіл жиру, а не загальну масу, виявляючи метаболічно небезпечний вісцеральний жир, який ІМТ не враховує. Дослідження INTERHEART (Yusuf et al. 2005), що охопило 27 000 учасників з 52 країн, показало, що WHR є сильнішим предиктором ризику інфаркту, ніж ІМТ. Людина з нормальною вагою та високим WHR зазнає більших ризиків для здоров'я, ніж людина з надмірною вагою та низьким WHR, тому що абдомінальний жир виробляє запальні цитокіни.

Ці пороги походять з Консультації експертів ВООЗ 2008 року щодо обхвату талії та співвідношення талії та стегон, представляючи точки, в яких ризик серцево-судинних і метаболічних захворювань помітно зростає. Значення вище цих порогів вказують на "істотно підвищений ризик" метаболічних ускладнень. Гендерна різниця відображає природно вище накопичення жиру в стегнах у жінок для репродуктивних цілей. Кожне підвищення на 0,01 вище порогу корелює з приблизно 2% підвищеним серцево-судинним ризиком.

Нові дослідження припускають, що етнічно-специфічні пороги WHR можуть бути доречними, подібно до коригувань ІМТ для азіатських популяцій. Дослідження в European Journal of Clinical Nutrition виявили, що популяції Південної Азії розвивають метаболічний синдром при нижчих значеннях WHR, ніж європеоїди. Однак, на відміну від ІМТ, ВООЗ ще не встановила офіційних етнічно-специфічних рекомендацій WHR. Деякі дослідники пропонують знизити пороги на 0,03-0,05 для популяцій Південної та Східної Азії.

Фігура "яблуко" (андроїдний розподіл жиру, високий WHR) концентрує жир навколо живота та органів, сильно пов'язана з метаболічним синдромом, діабетом 2 типу та серцево-судинними захворюваннями. Фігура "груша" (гіноїдний розподіл жиру, низький WHR) накопичує жир в стегнах і литках, що дослідження показують як метаболічно захисне. Дослідження JAMA виявило, що люди з фігурою яблуко мали в 2-3 рази вищий ризик смертності, ніж люди з фігурою груша при еквівалентних ІМТ.

Статеві гормони значно впливають на патерни розподілу жиру. Естроген сприяє гіноїдному (стегна/литки) накопиченню жиру, тоді як тестостерон і кортизол сприяють абдомінальному відкладенню. WHR жінок природно збільшується після менопаузи в міру зниження естрогену, пояснюючи підвищений серцево-судинний ризик у жінок у постменопаузі. Хронічний стрес підвищує кортизол, сприяючи накопиченню абдомінального жиру. Дослідження в International Journal of Obesity підтверджують, що гормональні фактори пояснюють значну частину гендерної різниці в результатах здоров'я, пов'язаних з WHR.

Регулярні вправи можуть покращити WHR, хоча точкове зменшення неможливе. Дослідження в Journal of Applied Physiology показують, що аеробні вправи переважно зменшують вісцеральний абдомінальний жир, покращуючи WHR навіть без значної втрати ваги. Силові тренування нарощують сідничні м'язи, потенційно збільшуючи обхват стегон і покращуючи співвідношення. Мета-аналіз в Obesity Reviews виявив, що комбіновані аеробні та силові тренування давали середнє зниження WHR на 0,02-0,04 в програмах тривалістю 12-24 тижні.